Про нелюбов до регіональних телеканалів та її причини

Зараз багато кажуть про ТВ та радіо, про перетворення в суспільне, про реформування і т.п. Ідеії як завжди красиві, закон як завжди, абстрактний, чітка концепція, як завжди, відсутня. В одному чомусь усі згодні: ТВ, особливо регіональне державне, повинне реформуватися. А чому повинне? Кому воно завинило?

Адмінресурс як тиснув так і тиснутиме завжди. І на державні, і навіть на приватні канали. І чим більше законів-протидій, тим більше розгалужуються підпільні зв*язки та важелі впливу. Наївно було б вважати, що можна створити таку стратегію розвитку, яка поведе в ефір тільки добрих та чесних, і завадить звернутися до глядачів "усяким нехорошим дядям та тьотям". Можна трохи зменшити їх кількість в ефірі, але ж- не усунути.

Далі. Може скажу дивну річ, але місцеве телебачення не дивилися, не дивляться і не дивитимуться настільки ж масово , як інтренет, закордонні та центральні канали. І я це кажу не від зла. Бо мені, як частині цієї телерадіо-машини, таке визнавати прикро й неприємно. Просто є об*єктивні дані та суто психологічні пояснення.
Приміром: будь-яка людина, яка з якихось особистих причин хоче перестати бути провінціалом і маргіналом, дивиться в той бік, у який мріє. рухатися А тому дивиться те ТВ, яке розказує про цікавий саме їй спосіб життя й бажаний світ. Це підсвідомо людину мотивує до руху, до поступу: о, великі міста, великі люди, о грандіозні звершення, досягнення, всесвітні й загальнодержавні!
Ну не буде людина, яка мріє вирватися з Херсона до Києва чи до Нью-Йорку, яка намірилася змінити життя дивитися Херсон+ чи Скіфію, чи ВТВ, чи ЯТБ. Вона витратить дозвілля інакше. Тим більше зараз взагалі модна тенденція - новини читати в інтернеті, звідти ж скачувати серіали та музику.
То хто глядач, контингент, дял якого працюємо на регіональному рівні ми? Це літня людина. Виняток серед глядачів регіонального ТВ - та молодь, для якої місцеві ефіри є трампліном у майбутнє. Ще серед глядачів - місцеві теле-, політ- та культурні зірки, які є гостями ефірів і потім іноді "дивляться на себе по ТВ" . Ще - фахівці прессслужби, які звіти пишуть. Ну і телекритики, теж місцеві))) Зубки точать)))

Але не все так погано, бо попри невисокі рейтинги глядач місцевого ТВ - найвірніший. Він його любить. Так, це переважно малюки та літні люди. З малятами справа така: а раптом "по тєлєку" нас покажуть,тата й маму, як на роботу йдуть, чи мене , як я у дитсадку віршик читав, а тьотя з телевізора знімала. 
Для тих, хто на пенсії, місцеве ТВ - віконце в близький світ довкола. Серіали можна будь-де й кращі глянути, а новини хочеться свої, про те місто, де прожив, про тих людей, яких знаєш роками.
Ще - люди скереднього віку, так би мовити осідлі" - які не хочуть їхати десь у світи й для розваги й для фону вмикають , за звичкою вмикали, вмикатимуть і будуть вмикати місцеве. 
Ось такі прості пояснення. 
То реформуй, не реформуй, а отримаєш ти... той самий рейтинг і тих самих вірних глядачів.

Інша справа - непрофесійність, з якою зараз узялися боротися. Але хіба це виняткова хвороба містечкових ЗМІ? Інколи навіть навпаки.
Журналісти, які не вміють ставити питання, готуватися до ефірів чи інтелігентно приховати явне підлабузництво, як і власну некомпетентність на жаль МАСОВО представлені і на центральних телеканалах. 
На мене, їх "центральні розкручені" вади іноді не так впадають в око, бо наче притлумлені великими людьми - гостями, з якими вони спілкуються в ефірі і яким стає такту бути поблажливими до журналістів. Притлумлені вади й предметом розмови - а це визначальні події й грандіозні інформприводи,важшивіші за те, як і хто ляпає язиком. Ну й іміджмейкер попрацював на славу й за хороші гроші - студія модна, одяг дібраний зі смаком, косметика накладена грамотно...
Але ж і наші, місцеві теж, коли інтерв*ю беруть не в безсмертного ансамблю "Журавка", а в ОЕ чи Жадана, теж стають якісь підтягнені й цікавіші, не помічали?

Скажу непопулярне: не треба реформувати, треба працювати творчо й відповідально. Ну і припинити красти.
Формула неуспіху проста: до особистого життєвого розчарування й зневіреності в собі у телеведучого + убозтво студії + убозтво життя на мізерну зарплатню + часто сумнівні співрозмовники, казхнокради й бездарі + жахлива особиста непрофесійність = все це дорівнює МІСТЕЧКОВОМУ ТВ, яке всі так хочуть реформувати.

Знаєте, чому нам так хочеться революцій на ТВ та у житті? Бо ми припинили еволюціонувати. Нема поступу, от і хочеться проривів. Та коли люди на робочому місці зупинилися у розвитку, то змінами системи цьому не зарадиш. А коли керівництво по всій вертикалі краде гроші - зміни системи неможливі.

Підсумовую:
- набирайте професіоналів, закоханих у справу, забезпечуйте їм зріст та розвиток, юридичний захист (бо чесні матеріали небезпечні завжди), вчасну зарплатню - і ви будете здивовані: місцеве ТВ стане невпізнаваним.
Хоча, повторюся, навіть якщо ми покажемо Шерлока й у нас працюватиме Шустер чи Осадча - аудиторія навряд чи сильно розшириться: місцеве турбує тільки тих місцевих, які не збираються підкорювати світ. А бути задоволеним життям у наш час - розрада філософа.