Чудовий день святого Миколая для херсонців був не лише насиченим розважальними й благодійними заходами, а й ... суперечливим. У той саме час як під заклики зі сцени діти-учасники торжества живим ланцюжком передавали подарунки й солодощі до  автобуса, який рушав до дитбудинків та до переселенців, - тоді саме окрай Площі свободи, ближче до підземного переходу, збиралися суворі хлопці в балаклавах і камуфляжі. 

Батьки дивувалися - навіщо на дитячому святі військові? А військові (ними виявилися активісти Правого сектору віком від 14тьох і до 50 років) вголос дивувалися, чому замість мітингу й ходи на честь в*язнів совісті та жертв політичних репресіій на площі - ярмарок, сцена, ялинка й конкурси? Отож, ПС рвався на сцену, щоб оголосити про початок своєї акції посеред торжества дитинства. Працівники ж Департаменту культури та чиновники ОДА не дозволяли порушувати сценарій і не пропускали.

М*яко кажучи, виник диссонанс. Організатори свята закидали мітингарям від ПС-Херсон , що ті, начебто, намагаютьтся привернути до себе увагу в ризикований спосіб. ПС-Херсон, в свою чергу, звинувачував Облдержадміністрацію в "йолках януковича" - мовляв, не час святкувати, коли країна в небезпеці, і нагадували, що регіонали з "йолкамми" скінчили не найкращим чином.

Ситуація була не з найкращих - суперечку оточила поліція.

Виручила мудрість (і це не комплімент , а констатація факту) першого заступника голови облдадміністрації Валентини Січової, яка знайшла компромісний варіант , і поступливість (як це не дивно прозвучить) Правого сектору. Останні, двічі обійшовши Площу сободи, рушили маршем далі. Отож, політвязні таки без підтримки не лишилися, і свято пішло далі своїм ходом...

Одне питання: ХТО і ЧОМУ мало не зіштовхнув лобами інтереси двох різних груп населення? ЗА ЧИЄЇ короткозорості почувалися зловмисниками і ті, хто хотів святкувати, і ті, хто хотів боротися за права побратимів?  Бо збігом обставин це - не назвати: про дитячі заходи інформація була відома ще за тиждень, а Правому сектору дозвіл на проведення мітингу підписали напередодні.

Невже не зрозуміло областе- й містоначальникам, що час навчитися не порушувати норми цивільної безпеки й вчасно інформувати одне одного про свої ініціативи? Не завжди ж так щаститиме

Олеся Штефан