На 18 лютого призначений антипрезидентський «Марш за майбутнє». У Херсоні «Рух нових сил» вирішив його розпочати з Шевченківського парку (раніше парк ім. Леніна).

Одіозний грузинський політик, хоча і був видворений із України, а проте сліди залишив гарячі, та й справа його – жива. 18 лютого, о 13.00 стартує всеукраїнський антипрезидентський марш «Руху нових сил Михеїла Саакашвілі»  під гаслом «За імпічмент! Демонтаж системи корупції та олігархів». І, схоже, «марш відбудеться за будь-якої погоди» - хоч із екс-грузинським та екс-одеським політиком екс-українського громадянства, хоч без нього. Надто популярні для нашого народу «політичні меми» зачепили організаторами. Тут і перезавантаження, і недовіра, і роль громадськості, і революційне оновлення, укупі із відсилкою до ще тепленького «банду геть» із перекресленим портретом президента: байдуже якого саме, адже уже виробився рефлекс протестувати заради протесту. Тим більше, що і ґрунт для протестів – таки плідний: населенню ведеться непросто, і чим важче людям, тим легше нацькувати їх проти обраного винуватця. Хай і краще не стане, а проте ЧСВ можна потішити і стрес – зняти. Чи не на це й розраховують організатори маршу? А там - хоч трава не рости.

Порівняно тихий щодо ставлення до Саакашвілі наш прикордонний Херсон у цьому «єдиному пориві справедливих протестувальників» теж не забули. Місцеві агенти «руху нових сил» відправною точкою маршу призначили специфічне місце - перехрестя вул. Перекопської та Калнишевського (Чекістів). Цікавий вибір, з огляду на невизначеність подальшого маршруту та наближеність до Прикордонної служби, СБУ та ГУ Нацполіції – для безпеки протесту чи заради провокацій? А може, центр Херсона обрали, щоб пройтися по місцях «минулої слави» - адже й сам Михеїл Ніколозович улітку гуляв центром Херсона, щоправда, без особливого успіху. Пригадуєте??

читайте: Отряд не заметил приезда бойца - Херсонщина встретила Саакашвилли без энтузиазма

У цьому контексті цікаво, чи набере акція учасників більше, аніж було охочих поспілкуватися з паном Саакашвілі того славно(чи сумно?)звісного візиту в Херсон? Чи здатен взагалі гастрольний політик, незграбно спекулюючи непростою ситуацією в Україні, консолідувати більшу чи меншу кількість маргінальних, пробачте на слові, симпатиків? Про що думають і на що сподіваються ці люди?

Мене не можна назвати гарячим апологетом політики чинного Президента. Але сама думка, що найнятий за іноземні кошти політик-невдаха, який узгоджує свої кроки з кимсь третім, і якого тільки з жалощів не видали у країну його походження, де волелюбні грузини чекають-не дочекаються можливості подякувати трояндовому революціонерові за реформи, - буде вчити нас оголошувати імпічменти нашому президентові мені неприємна. Не людині з дарованим громадянством це робити.

фото - РБК-Украина

Тим більше, якщо зважити на його нещодавнє минуле, а тут:
- і гаряче братання з Петром Порошенком на майданах обох українських революцій,
- і провальне одеське губернаторство, під час якого зібрати команду, схожу на гарем, вдалося, а от зруйнувати злочинні схеми – ні,
- і раптове прозріння щодо корупціонерів та «бариг» після невдалого політичного шантажу того саме Порошенка заради прем’єрського крісла,
- і нещодавній лист-примирення знову ж таки до Порошенка у стилі «понять и простить», з усіма цими «ви ж мене добре знаєте», «я припускався політичних помилок», «давайте не допустимо дестабілізації».

Об’єктивно, якщо зважити на всі ці абсолютно суперечливі кроки та рішення, вислови та вчинки, - ну не таким я собі бачу символ боротьби зі владою.  Невже протестувальники користуються лише старим прислів’ями «хай гірше, аби інше»?

читайте: Впливові херсонці обговорюють "потяг Саакашвілі"

Що ж, із Польщі, куди із сумнівною законністю, а проте гуманіше за автокатастрофи та підроблені самогубства, котрі практикувалися у політичних розборках донедавна,  великий куратор українських протестів пориву не оцінить. То я б радила симпатикам Саакашвілі дослухатися до головного меседжу з його ж таки листа до Порошенка, написаного у грудні: «надо деэскалировать и не допускать дестабилизации ситуации». Пассіонарний грузин не вартий не те що чергового розколу українського суспільства, а навіть маршу його імені.

Олена Маляренко для Любимого Херсона