Дотепна етимологія: теорія успіху
24.01.2016 19:27
Якими б б гаслами не розкидалася сучасна активна людина, але переважно прагне вона до ПППП-рівня, де ти - продвинутий, підтягнений, позитивний, популярний.
Саме на них, як на трьох… ,пардон, чотирьох китах, стоїть модель того, що ми називаємо успіх, успішність. Так?
Що ж воно таке – успіх?
Словник каже «удача в досягненні мети».
А мета буває різна. І досгяти хочеться якомога більшого, і якомога більше і більше. Адже «успіху мало не буває», кажуть розумники.
Сперечатися із ними важко, тим більше й словник, оминаючи ПППП, з ними начебто згоден…
Але ж словник констатує тільки нинішній стан слова, наче забуваючи про його народження й першозначення. А тут ми маємо справу одночасно з двома смисловими зернятами: для того щоб зійшов нинішній жаданий «успіх», колись були посіяні «спєті» та «спєшиті» (вибачте, що не пишу давньою кирилицею – ліньки шрифти шукати). І тут цікаво, що префікс «У» поперед «спєті» означає не кількість, не якість, а всього лише… вчасність.
Отож, з погляду зрілості, успіх – не тоді, коли дозріває багато (надміру, бо то вже «переспєті», і це вже - неуспіх). Для успіху важливо, аби щось достигло (дозріло) вчасно і вміру. Та й з точки зору поспіху й встигання, успіх – коли хтось кудись встигає саме тоді, коли треба. Не надто рано. Не надто пізно. Не надто багато. Вчасно. Вміру.
От і виявляється , коли нам хочеться багато й надмірно, реальній успіх – у помірності й вчасності. Недаремно ж менторствують усіляки, як молодь зве, старі шкапи, мовляв: багатство й слава, які прийшли зарано можуть згубити молоду незміцнілу душу. І так само ті саме , скажемо коректніше, старі й мудрі люди зазначають: коли багатство й слава приходять запізно –вони гіркі на смак.
Ніяких ПППП. Успіх – це не коли надто, це коли вчасно. І судити про чиюсь успішність чи неуспішність можна, тільки знаючи, кому й скільки того часу для його особистої «вчасності» відведено. Ну а міру… міру іншій людині ми теж встановити не здатні: те, чого комусь забагато, для іншого – тільки початок дороги.
Отож, я, приміром, не прагну буди успішною так, як каже словник. Я хочу дозрівати та встигати вчасно – так, як це закладене в природі слова. І, думаю, в моїй природі. А вашим успізам – я не суддя. ППППуйте, якщо хочеться))))))
П.С. Жодної релігії, вірите? Тільки історія слова. Яке було, як відомо, спочатку...