13 серпня, після нестерпних півторамісячних мук від вдихання повітря, насиченого сірководневим та трупним смородом, підсиленим нотками прілих смітників та згарищ міста тощо, наше видання поставило матеріал "Cморід у Херсоні – диверсія, якій не надають уваги?" . За тиждень до цього видання звернулося через електронні адреси до всіх відповідальних за ліквідацію небезпечних умов для життя містян інстанцій. І, не добившись відповіді, ми зателефонували на гарячу лінію уряду, повідомляючи, що центр прикордонного регіону, Херсон, потерпає від отруйних речовин.

У зверненні йшлося, що кілька років поспіль періодично жителі Шуменського та Таврійського мікрорайонів відчувають сильний сморід, який свідчить про, найімовіршіне, викидання шкідливих речовин у р.Вірьовчину. Що це питання піднімалося - неодноразово, але на рівні засідань і виїздів депутатів та чиновників (осіб, не компетентних у проведенні досліджень) на імовірні джерла забруднень. Але жодного разу проблему не ліквідували. А тому влітку 2018 р. сморід поширився усім містом.
Ми просили:
а) інформацію - чи надходять повідомлення та звіти про виконану роботу і які;
б) ініціювати роботу щодо захисту цивільного населення Херсона та прилеглого Білозерського району,
в) інформувати - чи буде проводитися повноцінний цивільний захист, так, як цього вимагає законодавство.
При чому закцентували увагу, що йдеться про тривале отруєння незначними концентраціями сірководню - речовини, запах якої упізнаваний і без лабораторій, бо це сморід протухлих яєць. І що джерело запаху - досі не встановлене. Що мешканці підозрюють: є скиди у Вірьовчину та на поля по Білозерському району (чому є численні відеопідтвердження у мережі). Що ж робити населенню? Хто допоможе? Чи можна змусити органи влади реагувати?

Відповідь, яка мала прийти у 10-денний термін, прийшла через три тижні.
Як і водиться, Київ спустив усе на місцевий рівень і навряд чи поцікавиться, ЩО САМЕ нам відповіли.
Місцева ж Держспожив служба не полінувалася й витратила АЖ ТРИ СТОРІНКИ (фото 1,2, 3 стор. відповіді нижче), канцелярно змалювавши усе, що вони робили протягом серпня 2018, при чому не реагуючи на наші звернення, а взагалі "по темі смороду". ОТОЖ:
1. Перевірили сміттєзвалище, підпорядковане підриємству "Ітака"  - там зовсім трошки щось горіло (хоча пожежні кажуть - не горіло, виклику не було, ну то таке).
2. Відвізитували на Міськодоканал - він "підпахує", але в межах норми.
3. Відвідали купи посліду в перемішку із трупиками птиці у Білозерському районі й надали приписи на усунення.
4. Взяли проби повітря на - УВАГА! оксид азоту та аміак.
Тобто, на сірководень, на який ми просили звернути увагу, ніхто проб не брав? Травіться на здоров'ячко? 
5. Ну і нарешті - проінспектували славнозвісну птахофабрику і запевнили, що там все ок: викиди у тупиковий рукав Вірьовчини стічних вод є, але вони очищені.
І тут ми знову кажемо собі УВАГА: а як ви знаєте, що вони очищені, якщо проб води ви НЕ БРАЛИ?

Іншими словами, протягом читання тристорінкового звіту про виконану роботу, ми так і не отримали відповіді на головні свої питання:
- чи є у повітрі сірководень і яка його концентрація? (бо на нього не перевіряли),
- чи є забруднення Вірьовчини стоками? (не факт стоків, а забруднення),
- що робити населенню? (як рятуватися від нудоти, алергії, головного болю та розладів).
Не отримали, тому що НА НАШІ питання нам і не відповідали, нас забалакували офіційною ввічливою багатослівною відповіддю: ми їм - курку, а вони нам - за рибу гроші...

І хоча відповідь завершується утішливим висновком, що все у нас добре і в межах допустимого, сезонного і т.ін., але ж дотично Держспоживслужба робить цікаві обмовки:
- і стоки в Вірьовчину є,
- і звалища сухого пресованого посліду під назвою "склад добрив" є, і природні ємності з ніжною назвою "лагуни", заповнені рідкою фракцією того саме посліду - теж є,
- і запах - є, хоч і названий він помірним.

Отже, єдиний плюс від виконаної для галочки роботи - та й той потребує перевірки - звалища під Музиківкою , пишуть, ліквідували. Перевіримо?
Ну і "приз глядацьких симпатій" Держспоживслужба отримує за те, що вийшла на контакт і хоч щось робила. А от чи зробила? Інша справа. Адже питання по сірководню і небезпечних скидів у Вірьовчину, яка несе свої води, хоч підземлею, але несе, довкола Херсона й аж до Дніпра - залишаються відкритими.

Олена Маляренко