"

Ікс-кілометр - територія людини

"
[

персональний сайт Олени Маляренко

творчість, журналістика, комунікації
]
& журналістика & ситуаці-Я & День Коцаби (відновлене)

День Коцаби (відновлене)

11.02.2017 06:52
Поезія й текст, які ви побачите нижче, зникли з мого сайта. Зникли дивним чином.
На підтвердження своїх слів надаю скріни порожніх віконець. І скрін текстової версії, яку вдалося вдобути із кеша.
Це... це не глюк, це , у наймякшому виразі, неподобство.
 
 
  
 
 
Як бачите - останній візит - не мій - 10 лютого. Реальний "День Коцаби" був розміщений тут 15.07.16. http://xkm.ks.ua/den_kocaby.htm  
Дехто навіть зміг видобути її з кеша. Але не всі.
У принципі, я можу відновити публікацію там, де вона зникла, та краще, мабуть, створю нову. Ми - виживемо )))
 
Ми виживемо, чуєш? Буду вірити.
Припинимо писати панегірики,
Захлопне пельку пишномовний гнів
І осуд праведний. І лиш тоді самі
отямившись, в очей чужих свічада,
поглянемо . І почнемо спочатку -
й повернем слово писане ЛЮБОВ,
з якого стали й ми, і світ, і Бог.
15.07.16

 

Cвяткую глибоко всередині. Радію чи не вперше за свою країну з того часу, як почалося жахіття поділу людей на своїх і чужих, і вітаю всіх, кому ця радість така ж солодка як і мені. Коцаба вільний. Кілька днів не могла повірити, а тепер от - радію й хочу вірити, що не прокинуся в жаху.
Знаєте, є події , які особисто тобі начебто не належать і тебе безпосередньо навіть не обходять . Як от, приміром, звільнення Руслана Коцаби. Що я знаю про нього? ВІн був у молєму місті й вразив мене іншою правдою про війну , названу АТО. Відтоді я стежила за його репортажами, сюжетами, публікаціями. Але ми навіть не знайомі, не "додавалися у друзі", не "лайкали" сторінок одне одного. І найсумніше -  я, на жаль, жодним чином не могла підтримати його чи його родину, хіба що словесно, коли почався фарсовий, глибоко огидний суд-театр.
І  от тепер - свято... Свято звільнення Коцаби.
Я поясню, чому це для  мене так.
По перше, тому що  пан Руслан, як на мене, в мілітарній істерії зумів залишитися людиною з власною людяною оцінкою ситуації. І вижив. І це - коштовно.
По-друге, моя Україна, виправдавши його, стала гуманнішою, наче знову стала собою. Наче у нас в усіх зявився шанс повернути собі втрачену  людську подобу, отямтися, припинити грати роль. І це - безцінно! Не втратити б...

Уперше хочу сказати "Слава Україні", але натомість кажу "Слава Богу!"
Слава Ісусу Христу- Навіки Слава

Зі святом усіх, кому людяність важливіша за політику, правоту й тимчасові запаморочення. Зі святом, мої хороші!
15.06.07

календар

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031