Що буде з Україною? Це питання турбує кожного. А на прикордонній із Кримом, південно-східній Херсонщині воно набуває неабиякої гостроти. Ми чекаємо від чинної влади рішучих і дієвих кроків, а вони лише відносять нас до тривожної території  «Схід України» і, здається, готові поставити хрест.

 За таких обставин вже  немає часу чекати на якісь зовнішні рішення, готові відповіді, рецепти чи концепції, які дасть хтось зі сторони, хто не знає як і чим насправді зараз живуть люди Херсонщини. Тим більше , що наше демократичне суспільство дає шанс у законному полі кожній людині, кожному громадянинові сказати своє слово, докласти своїх сил і зробити все, щоб вплинути на місцеву громаду, сценарій її розвитку, її перспективи, усе, щоб жити по-новому.

Як це зробити?

Нехай невпевненість у своїх силах чи розчарування після того, як здобутки Революції Гідності поділили між собою олігархічні клани під лозунгом «грабуй награбоване» - не заважають дивитися на життя тверезо й практично. Досвід свідчить: коли уже накопичені капітали й ресурси (у радянський час індустріалізації чи в пострадянські часи стрімкої капіталізації суспільства) вичерпають себе, то олігархіят, як пацюки з тонучої шхуни, зникнуть з України по далеких країнах світу, звідки неможлива екстрадиція. І тоді  доведеться саме нам – своєю працею, своєю відданістю, своєю принциповістю - відроджувати країну.  Як уже бувало не раз. Адже нам – уже нема куди тікати:  Європа й Америка перенасичені покоївками, двірниками та прибиральниками зі Східної Європи, тим більше з кількома вищими освітами й унікальним досвідом роботи, який украй потрібен тут.

То  навіщо чекати періоду повного зубожіння, щоб відновлювати державу, її економіку й потенціал, з нуля? Навіщо вивозити за кордон за безцінь коштовні людські ресурси? Саме сьогодні, зараз, у нас є унікальна можливість розвивати місцеву, регіональну еліту. Саме сьогодні час посилити народний контроль за розподілом ресурсів, за успішністю комунальних об’єктів, за ефективністю використання бюджетних коштів та регіональних природних ресурсів.

 Сергій Рощупкін, голова регіональної Асоціації нерухомості  каже: люди повинні об’єднатися для загального добра.  Ми - повинні згуртуватися для вирішення спільних проблем, щоб ніхто не задкував під тиском хабарників з числа контролюючих служб, щоб ніхто не відмовлявся від своєї мрії мати власну справу, щоб ми нарешті разом створили умови й могли заробляти гроші не для корупційних бонз, а для своєї родини і своєї держави.

Сергій Рощупкін готовий організувати багатовекторну цілеспрямовану роботу з навчання азам підприємництва- початківців, з підвищення кваліфікації та оптимізації  роботи – бізнесменів, які ще не змогли розкритися на повну. Його однопартійці та партнери хочуть запровадити нові стилі не лише політичного, а побутового життя, тому готові  до запровадження нових форм роботи в усіх галузях народного господарства. Адже ми  чули про біотехнології Норвегії та Бельгії, про переробку відходів із вилученням із них рідкого та газоподібного палива, добрив, синтетичних речовин для використання у вигляді вторинної сировини тощо? То, може, час для їх запровадження уже настав? Може, досить засмічувати відходами Дніпро, Цюрупинський ліс, наші дорогоцінні узмор’я, досить перетворювати курорти – на звалища? Досить перетворювати наші родючі чорноземи – на  поля з дослідів агрохімікатів?

Частково усе це вже можна почати запроваджувати у Херсоні, в обласному центрі, на Херсонщині, в Україні. Головне – отримати вашу підтримку.  Нам потрібен не лише ваш голос. Нам хотілося б разом з вами зробити з України державу, в якій хочеться жити, хочеться ростити дітей, до якої не соромно звати гостей з-за кордону, яку не соромно передати нащадкам.Чи випаде такий  шанс – вирішувати  саме вам.

Олеся Штефан