Задмухана свічка

27.11.2017 14:58

Задмухана свічка
Нам завжди шкода лиш тих, хто помер?
Ми не вміємо жаліти тепер?
Нам солодші за впокій молитви,
аніж проща - хай чужих та живих?
Чи свічки за тих палкіше горять,
хто не буде суперечить й кричать, -
мовчать?

Он лампадки й колосочки несуть,
і воліють про голодних не чуть,
про знедолених забуть, про калік,
про розстріляних учора й торік,
і неправих прирікають на смерть,
запускаючи біди коловерть, -
ще не вщерть?

Співчуття - в театр страждання веде.
Кожен в траурі, правий, гордо йде.
Лячна мода - на загал голосить,
метрономом чужий спогад цідить.
Дві волошки, чорна стрічка в руці...
Та чесніші і живіші - мерці
То - цить!
(О.М.)