"

Ікс-кілометр - територія людини

"
[

персональний сайт Олени Маляренко

творчість, журналістика, комунікації
]
& спецпроекти & Різні проекти & Спецпроект КЦ Україна-Литва: розмова з аташе Посольства Литви

Спецпроект КЦ Україна-Литва: розмова з аташе Посольства Литви

18.07.2018 12:32

Вежа Вітовта на Херсонщині – точка культурно-історичного побратимства Литви та України. І насподівано Міжнародний фестиваль Мельпомена Таврії дозволив нам зустрітися та поспілкуватися не тільки із затятими театралами та акторами й поговорити про мистецтво, а й про цю відому памятку.
Зустрілися ми наприкінці одного з фестивальних днів із титулованим глядачем - атташе з культури посольства Литовської Республіки в Україні Юргісом  Гєдрісом. Говорили про фестиваль та про точки розбудови українсько-литовського співробітництва.


 

Корр. - Пане Юргіс, ви не вперше, здається, на Херсонщині. Які ваші нинішні враження від фестивалю та від нашого міста?
- У Херсоні я удруге. Декілька днів був минулого року на фестивалі, і ось – цього року. Загалом враження дуже позитивні. У вас повні зали глядачів, на відміну від Литви. Я цим здивований, я такого давно такого не бачив. Заповнюваність залів  показує, що фестивалем живе усе місто, і що херсонці -  справжні театрали.
Я не можу оцінити фестиваль як фахівець. Тим більше я бачив не все. Але суб’єктивно, як глядачеві, ті вистави, що вдалося подивитися, мені здалися цікавими.
Корр. – Скажіть, як ставитеся до вибору вистави яку привіз ваш, литовський театр – «Ангели Достоєвського» Бірутє Мар. Такий вибір вистави за творами «співця загадкової російської душі» - це якийсь меседж у наш час тотального протистояння з Росією?
- Я так не думаю. По-перше, вибір фестивальної вистави – це вибір театру, акторів, які її представляють. По-друге, я думаю, що Достоєвський виступає скоріше універсальним кодом, символом людяності, гуманізму. Думаю, тут  збіглося, що твори письменника є упізнаваними в будь-якій країні, тема – загальнолюдська і важлива , а моноспектакль – зручний для фестивалів формат. Більше про вибір може сказати сама актриса, яка є і автором, і постановником цього спектаклю. А про сприйняття – ваш глядач.
читайте також: Янголи Достоєвського: вісники добра з Литви- на Херсонщину
Корр. – Фестивальна взаємодія України та Литви досить успішна, як мені здається. Та чи багато ще точок плідної співпраці наших країн в царині культури ви бачите?
- Це зіткнення скрізь, в усіх сферах. Я вже четвертий рік спілкуюся, працюю в Україні, і можу сказати, що після Майдану ваша країна сильно змінилася. Я про це часто кажу литовцям і бачу, що в нашій країні тепер звертають багато особливої уваги Україні. Різні фонди й організації, ініціатори фестивалів часто запрошують українських акторів, діячів до Литви на ті чи інші заходи, готові витрачати на такий обмін чималі кошти. От нещодавно запрошували на фольклорний фестиваль.


(на фото пан аташе Юргіс Гєдріс та херсонські журналістки Марина Савченко (ліворуч) та Ірина Євстафьева (праворуч) ) 

Корр. – Питання літературного співробітництва. Як вам видається, чи не мало в Україні представлено зразків литовської прози та поезії, і класичної і, особливо, сучасної? ЧИ не планується спільними зусиллями пожвавити цей обмін, профінансувати переклади?
 - Насправді, сучасних перекладів не так уже й мало. Потреби вузьких кіл читачів задоволені. Тут питання більше стосується готовності перекладачів – працювати в цьому напрямку, видавництв – видавати цю літературу, читачів – читати. Але основна проблема – проблема фінансів. І тому будь-яка ініціатива має бути –спільною, і від нас, і від вас.
Корр. – На Херсонщині є досить цікавий об’єкт, що належить до нашого спільного спадку часів Великого Князівства Литовського – вежа Вітовта. Яким и ви бачите розвиток цього проекту і чим він важливий ля литовської сторони?
Безумовно проект важливий, і ми уже його підтримуємо, цінуємо всі ініціативи вашої сторони щодо його розвитку та вивчення. Якщо ви хочете почути від мене план, як вам на вашій землі розвивати історичні пам’ятки – ви його не почуєте . Це мають бути дії та рішення урядового рівня в Україні, та рішення й дії на влади місцях.
Якщо ж казати про перспективу – пропозицій уже є дуже багато. У тому числі й спільні туристичні маршрути. Але для цього там має бути не сама лише вежа, а розвинена інфраструктура.
Корр. – Наскільки мені відомо, керівник центру Україна-Литва Наталя Бімбірайте днями возила вас подивитися на вежу Вітовта. Чи задоволені ви її нинішнім станом?
- Що ви маєте під цим на увазі? Графіті на стінах? Скажу так: це спільний культурний простір –  і місцевих мешканців у тому числі. Якщо не розвивати, не охороняти об’єкт, то графіті та інші «сліди», так само як і в місті чи в селі, там теж будуть. Від цього не втекти.


Корр.- Пані Наталя Бімбірайте розповіла нам, що там на часі встановили хвіртку, щоби запобігти потраплянню небажаних гостей, які влаштовують у вежі пікніки з елементами оргій. За її словами, не завадило б, щоб Херсонська обласна влада виділила кошти та сили на охорону території – тоді археологічні розкопки, що ось-ось розпочнуться довкола вежі Вітовта, будуть захищені.  Що ще, на вашу думку, можна зараз зробити, щоб зберегти цю спільну пам’ятку?
- Розкопки та дослідження, які українська сторона планує проводити разом із Інститутом археології, уже профінансувало Міністерство закордонних справ Литви, наскільки мені відомо. Допомагає і почесний консул Литовської республіки в Херсонській області Віктор Попов. Наталя розповіла, що місцеві туристичні  організації уже прокладають сюди свої екскурсійні маршрути. З часом це буде і цікавий туристичний маршрут для литовців. Як я уже  казав, на даному етапі усе залежить від вашої сторони. Перший етап – впорядкування самих об’єктів, другий – розбудова комплексного маршруту, третій – створення привабливої інфраструктури, бо литовський та європейський турист не вдовольниться самим лише переглядом вежі. Рішення має прийняти українська сторона.  Ми не можемо вам нав’язувати сценарії, ми і свого боку будемо підтримувати правильні рішення.
 
Послухати розмову можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=3OrN6Rt-qFA

Олена Маляренко

27.05.2018 17:44

календар

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031