У Голопристанському районі Херсонщини в одному із зубожилих дрібних сіл склалася дивна ситуація: заручником бичка-чотирилітка опинилися і господиня, і сусіди.

Кілька років тому власниця невеличкого приватного подвір’я отримала надію на таке-сяке збагачення – її корова привела телятко. «Спродам на м'ясо», - подумала жіночка й заходилася вигодовувати худобину.

За два роки бичок став хорошим товаром – за тушу 800 кг господиня правила 20 тисяч (це приблизно 25 грн за кіло живої ваги). Утім, ціни ніхто не давав – пропонували суттєво менше, що заледве покривало витрати на корма, воду й ветеринарку. То бичок так і залишися неспроданим: і ще два роки господиня чекає на покупців, і готова дати менше, але тепер їй пропонують дочекатися осені – мовляв, зараз нема попиту на яловичину.

Можна б і почекати, якби не одне але…

Бичок відчув себе «справжнім мачо» - в ньому прокинувся статевий поклик. І тепер, чуючи корову, він трощить на своєму шляху все й мчить назустріч самиці. Спроби зачинити в сараї чи прив’язати не дають результату - власниця темпераментної скотини скаржиться: тварина розбила стіну сараю, вивернула ворота, провалила паркан. Отож імовірний прибуток від продажу бичка вже піде на численні ремонти.

Скаржаться й сусіди: рогань мчить через їхні подвір’я до корів, залишаючи по собі витоптані городи, знесені теплиці, провалені тини. Зупиняти його чоловіки не наважуються: бичок сильний, енергійний з гострими міцними рогами – ану як покалічить? Уже в бік господині лунають погрози й прокльони:  «ми його заженемо в плавні й заб’єм», «ми поскаржимося в поліцію, тебе оштрафують», «спалимо тебе й твою кляту худобу» - і це найм’якіші із висловів. 

А справді, що ж робити? Самотня тендітна жіночка не ладна впоратися з твариною, це очевидно. Можна, звісно, не доводити людей до гріха, забити того несамовитого бичка й частково законсервувати, частково спродати задешево те м'ясо дачникам, забувши про такі потрібні у господі 20 000 гривень. Але ніхто не береться допомогти й у цьому – роганя бояться чоловіки-сельчани. Власниця тварини у розпачі. А покупець усе не їде.
Як бути?
 

Олена Маляренко, фото автора