Ікс-кілометр - територія людини

[

персональний сайт Олени Маляренко

творчість, журналістика, комунікації
]
журналістика & ситуаці-Я & Яку спадщину розвиватиме Херсонщина - енергосовок чи міжнародну культуру
Всі новини

Яку спадщину розвиватиме Херсонщина - енергосовок чи міжнародну культуру

13.07.2018 18:00

Вежа Вітовта: перемога у небезпеці! Інакше і не скажеш про ситуцацію вибору яка склалася на Херсонщині: або ГЕС Каховка-2, або - міжнародне співробітництво на царині культури та історії. 

Тихо й непомітно, українським урядом були ухвалені прямо протилежні проекти, які виключають повноцінну реалізацію один одного. Можна й далі робити вигляд, що нічого не відбувається, що кожна сторона має можливість займатися своїми об'єктами, і що в нашій країні мрій можливо усе. Але насправді найближчими місяцями, або й днями енергетикам, екологам та історикам України належить сісти за стіл переговорів, щоб не мати зіасованого іміджу, викинених нга вітер грошей і змарнованих мрій. Час тверезо визначитися й обрати: захищати екологію Дніпра та розвивати культурно-історичний туризм на півдні країни – чи інвестувати кошти в уже несучасний і потенційно небезпечний проект. 
 
Не так давно поціновувачі культури та історії рідного краю святкували перемогу – вежа Вітовта (між селами Козацьке та Веселе) отримала статус пам’ятки Національного значення. 30 січня про це радісно повідомив Херсонський культурний центр Україна-Литва. Таке рішення відкривало грандіозні перспективи дослідження, розвитку туризму, розбудови міжнародних наукових зв’язків та навіть поповнення обласного бюджету Херсонщини.

 

Для повноцінної роботи в цьому археологічному, культурно-історичному та туристичному напрямках територія, що прилягає до вежі Вітовта, була віднесена до охоронної. Здавалося б, час починати роботу? 
Так, але не так. Наталя Бімбірайте, керівник українсько-литовського центру на Херсонщині поділилася побоюваннями:
«Нещодавно виникла нова проблема. Є проект будівництва другої черги каховської ГЕС. Відповідно, заплановане розширення каналу, і будівельні роботи можуть опинитися в безпосередній близькості від вежі й у проекті – перепланування прилеглої місцевості, будівництво доріг, часткове затоплення. Отож, виникає велике питання цілісності охоронних зон вежі Вітовта. Проект їх культурно історичного розвитку та використання був свого часу розроблений архітектором Тетяною Євсеєвою. Він був схвалений та погоджений і на обласному рівні, і у Києві. Але тепер, як нам стало відомо, Обласна Архітектура написала лист з проханням про відозву цього погодження та хоче повернути проект назад. Ми вбачаємо в цьому роботу Укргідроенерго, яка бачить використання цих територій інакше. Але, чим меншими будуть охоронні території довкола вежі, тим у більшій небезпеці вона опиниться».

Отож, як це часто буває в Україні, урядом ухвалюються паралельно абсолютно протилежні рішення та підтримуються взаємовиключні стратегії. Щойно на одній чаші терезів опинилася шалька «вежа Вітовта», як на іншій «заворушився» заморожений, здавалося б проект «Друга черга каховської ГЕС». 10 березня 2017 р. Кабінет Міністрів України повернувся до ідеї часів «злочинної влади» від 2010 року й ухвалив Розпорядження «Про схвалення техніко-економічного  обґрунтування Будівництво Каховської ГЕС-2» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/156-2017-%D1%80)
Затверджена була і Програма розвитку гідроенергетики в Україні до 2026 р., згідно з якою будівництво другої черги ГЕС може розпочатися вже наприкінці 2019 року:
«Ми розраховуємо, що протягом наступного (прим. 2018) року проектування буде виконано, а на початку 2019 - ми пройдемо державну експертизу та на затвердження Кабміну. Я думаю, в кінці 2019 ми зможемо приступити до будівництва", - сказав керівник Укргідроенерго Ігор Сирота журналістам rbc.ua.
Навіть більше: уже з’явився окремий сайт, присвячений проекту Каховка-2, на якому про будівництво другої черги йдеться як про данність - http://uhe.gov.ua/stations/kahovka_2/

Оприлюднені плани будівництва, підраховані витрати та очікувані доходи. Єдине, чого нема в обрахунках енергетиків та бізнесменів – збитків, які понесе екосистема, мешканці найближчих населених пунктів та... історики й археологи, ті саме, які планували досліджувати та розвивати об’єкт Вежа Вітовта.
 Далека від нас і за часом, і за ідеологією радянська влада теж не надто переймалася в середині минулого сторіччя такими «дрібницями» як історична пам’ять. Саме тому під час будівництва Каховки- 1 в 1950-56 рр під водою опинилися і старовинні козацькі споруди, і решти татарських укріплень, і найдавніша пам’ятка - дозорна вежа часів Королівства Литовського на острівці Тавань між Бериславом та Каховкою. Безумовна ж енергетична користь сильно нівелюється як шкодою для історії та культури, так і відвертою шкодою для Нижнього Дніпра.

 

Екологи України та адміністрація нещодавно утвореного Нацпарку Нижньодніпровський твердять: саме ГЕС призвела до процесів заболочування основного водоносного джерела України, замору риби, зникнення ряду видів флори та фауни, закислення сільськогосподарських ґрунтів. Увагу до проблеми намагалися привернути під час заходів, приурочених до Всесвітнього дня води, Міжнародного дня річок та Міжнародного дня проти гребель у Херсоні в березні 2018:
«Греблі перетворили Дніпро на низку застійних озер, що мають слабкий водообмін та погану самоочищуваність і стають уловлювачами промислових забруднень. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, які до того ж стають непридатними для нересту через заглиблення. Багато риби й планктону гине в лопатях турбін. Водосховища, забруднені стоками й добривами, що змиваються з полів, улітку нерідко «цвітуть», що спричинює масову загибель риби та інших мешканців водойм. Якщо підрахувати всі ці збитки від будівництва й роботи ГЕС на рівнинних територіях, стає зрозуміло, що твердження про «найдешевший кіловат», який нібито дають ГЕС, не відповідає дійсності» - застерігають науковці НП Нижньодніпровський.
 
Незручно може вийти і в плані міжнародного співробітництва. Адже Литва уже виділила кошти на дослідження спадку Королівства Литовського – вежі Вітовта, Тягині тощо. А тепер виходить, що український уряд, сказавши А, не хоче казати Б. Схваливши однією рукою  програму дослідження і присвоївши вежі статус пам’ятки Національного значення, іншою рукою  підмахує дозвіл на її затоплення. Що скажуть на це литовські партнери? Навряд чи вони зрозуміють такі суперечливі рішення.

То чи вдасться науковцям, сільгоспникам та історикам захистити Нижній Дніпро та культурні пам’ятки, що ледве збереглися після Каховки-1 – тепер уже  від Каховки -2? Питання відкрите. Адже насправді на чашах терезів ніяк не врівноважаться не енергетика та культура, а сіюхвилинний прибуток зі спадщиною, яку ми маємо передати нащадкам.

Олена Маляренко
фото з архіву Херсонського культурного центру "Україна-Литва"

календар

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031