"

Ікс-кілометр - територія людини

"
[

персональний сайт Олени Маляренко

творчість, журналістика, комунікації
]
& журналістика & історі-Я & Як херсонська еліта та херсонська громада собі музей будували

Як херсонська еліта та херсонська громада собі музей будували

02.07.2019 14:51

Унікальна будівля музею природи у Херсоні на вулиці Театральній (Горького, раніше Вітовська) є, попри її нинішній стан, визначною памяткою і архітектури, і громадського життя. Адже на 19 і 20 сторіч, вона була зведена на замовлення і за кошти Херсонського губернського земства та доброчинні внески містян саме як музей. А ідею створенню подали природознавці, і перший у цьому ряду - Йосип Конрадович Пачоський – вчений-енциклопедист, мисливець, натураліст, який зробив значні відкриття в природничий науці.

26 років невтомної праці він присвятив формуванню першої унікальної колекції флори і фауни півдня України. Завдяки його ініціативі у нашій області спершу утворився ентомологічний кабінет, а у січні 1906 року відкрив двері власний музей - єдине в Україні приміщення, побудоване одразу заради природознавчої роботи. Зібрані Пачоським зразки і досі прикрашають експозицію музею. Загальна ж природнича колекція нині перевищує 36 тисяч одиниць зберігання.

А почалося все з того, що у 1897 році Херсонська губернська земська управа запросила молодого 33-річного Пачоського на посаду губернського ентомолога.

Довідка:
Народився майбутній вчений 8 грудня 1864 року в містечку Білгородка Волинської губернії (нині Рівненська область).
Хлопчик був найстаршим із шістьох дітей Конрада Пачоського та Людвіги Веймут.
Отримав освіту в Рівненському реальному училищі, пройшов курс в училищі землеробства і садівництва в Умані.
Ще з гімназії Пачоський виявляв інтерес до природничих наук, особливо до зоології та ботаніки.
То не дивно, що молодий природознавець добився членства у Київському товаристві дослідників природи.
Він деякий час працював садівником та лаборантом на кафедрі ботаніки Київського університету під керівництвом наукового світила Івана Шмальгаузена.
Вплинув на його становлення і Владислав Скробичевський.
Обох своїх «хрещених батьків» від науки він увічнив у відкриттях – їхніми іменами були названі рослини рокитник Скробичевського та роговик Шмальгаузена.

На той час була ліквідована Одеська ентомологічна комісія, що боролася зі шкідниками та хворобами рослин, і де молодий Пачоський працював. А роботу по збереженню посівів сільськогосподарських культур на території губернії треба було продовжувати. Тоді Херсонська губернія включала в себе не тільки сучасну Херсонщину, а й частину Молдови, Одещини, Миколаївщини, Кіровоградщини і мала багато родючих ґрунтів. Проте шкідники (грибки, бур’яни, кліщі, гризуни, комахи) завдавали значних збитків землеробству. Досліжженням цієї проблеми і молодий учений.

Активна діяльність Йосипа Конрадовича відразу дала результати. Ним були відкриті три нові види шкідливих комах та описано чимало з числа маловідомих і слабко вивчених. Та перш ніж з’явився наш музей, талановитий та ініціативний Йосип Пачоський створив Ентомологічний кабінет при земстві. Основою його стали перевезена з Одеси колекція комах та збори Пачоського і місцевих натуралістів. Та вже скоро визначилася проблема кабінету - малі й непристосовані приміщення, які не дозволяли розташувати потрібне обладнання, меблі, бібліотеку та колекції, що постійно збільшувалися. Пачоський поставив питання про нагальну потребу зведення для музею окремої будівлі.

На той час у Херсоні існували ще декілька історично-природничих структур повітового, міського, губернського підпорядкування, які теж мали цінні колекції. Ідею створення музею, який би об’єднав надбання, підтримали відомі земські та громадські діячі – Карл Едуардович Фальц-Фейн, Олександр Олександрович Браунер, Георгій Львович Скадовський. Вони теж поповнювали музей цінними експонатами. 

Йосип Конрадович активно ділився результатами своїх досліджень. У 1913 році, перебуваючи на посаді завідуючого природно-історичним музеєм у Херсоні, він читав лекції з садівництва та систематики. 

Пачоський поєднував у своїй роботі як ентомологічні, так і ботанічні дослідження. Його фундаментальні праці «Основні риси розвитку флори Південно-Західної Росії» та «Херсонська флора» принесли вченому світове визнання. А титул «кращого знавця українських степів» принесла йому тритомна праця «Опис рослинності Херсонської губернії». Крім того, протягом 1915-1927 рр. була надрукована серія робіт «Ліси», «Степи», «Плавні». Усі їх профінансувало Херсонське губернське земство, адже до книг увійшли безцінні описи різноманітних ділянок південної та північної частини краю з аналізом структури рослинних угруповань.

Пачоський підтримував добрі стосунки з Фрідріхом Едуардовичем Фаль-Фейном Навіть той надсилав до природничо–історичного музею експонати, виготовлені власноруч - гербарні листи, чучело рожевого шпака, степового вовка, земляного зайця, сліпака піщаного тощо.

У 1923 році, у зв’язку з історичними подіями (революція, війна, зміна влади і небезпека), Пачоський із рідними змушений був виїхати до Польщі. На згадку в музеї збереглося фото науковця разом із сім’єю сина Конрада.

Переїзд до Польщі не зупинив діяльності науковця. Пачоський почав роботу в Біловезькій Пущі і працював у резерваті до 1928 року. Ця територія донині є одним із найбільших масивів незайманих лісів Європи, розділених державними кордонами на дві частини – білоруську та польську. Безпосередньо під фото ви можете побачити брошуру «Ліси Біловежжя». За неї вчений отримав визнання польських науковців.

Як авторитетний учений та активний член Польської ботанічної спілки, а також товариства природознавців ім. Коперника, у 1925 році Пачоський був запрошений на посаду завідувача кафедрою систематики та географії рослин у Познанському університеті, при чому без відриву від роботи у резерваті. У 1926 р. він був затверджений у званні професора. На знак визнання заслуг науковця Познанський університет присвоїв йому титул почесного доктора філософії. Головна школа сільського господарства у Варшаві титулувала його почесним доктором лісоводом. Працюючи в Познанському університеті, Пачоський придбав у Сірославлі невеличку садибу, де проводив експерименти з екології сортів та їх морозостійкості. Але у 1939 році господарство Пачоського та його дослідний сад захопили у власність німецькі окупанти.

У 1942 році родину вченого спіткало нове горе – фашисти жорстоко побили його онука. Стрес дався взнаки й спровокував інфаркт. Отож, на 78 році життя перестало битися серце Йосипа Конрадовича. Поховали його під Сірославлем, а у 1959 році прах видатного науковця був перенесений на цвинтар у Познані. На його могилі викарбуваний напис: «Творцю фітоценології, доктору Познанського університету Йосипу Пачоському, досліднику флори обширних територій польських, російських, балканських».

Йосип Конрадович Пачоський, як провідний учений свого часу, що відзначився на теренах двох країн, протягом життя створив понад 300 публікацій – статей, монографій, книжок та рецензій. Він став одним із засновників нової науки – фітоценології, створив загальнобіологічні теорії, які пояснювали процеси еволюції рослин. Його ідеї реалізуються і нині багатьма сучасними українськими та польськими вченими. Так, матеріали ботанічних досліджень територіальних ділянок півдня України Пачоського, заклали підвалини для створення нинішнього уявлення про екомережі України. Ось перед Вами праці науковців-ботаніків, які продовжують справу Йосипа Конрадовича. Ім’я вченого увічнене в назвах 14 видів рослин. 

Не забувають про великого вченого і на Херсонщині. Стало доброю традицією проводити науково-ботанічні читання пам'яті Йосипа Конрадовича при Херсонському обласному краєзнавчому музеї. На них запрошуються вчені Польщі, України, Білорусі та Росії. Проводяться для відвідувачів та науковців і тематичні екскурсії «Ботанічними стежками Пачоського». Його праці експонуються і в музеї при Херсонському державному університеті. До речі, створена тут в 2002 році лабораторія біорізноманіття та екологічного моніторингу носить ім’я Йосипа Конрадовича Пачоського. Для студентів ХДУ, найбільш успішних у навчанні та науковій роботі в галузі ботаніки та зоології, встановлена окрема стипендія імені Пачоського.

За матеріалами Музею природи Херсонського обласного краєзнавчого музею

календар

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031